31 Жовтня 2024
Як вибрати точку доступу
Бездротові точки доступу — чудовий спосіб розширити зону покриття Wi-Fi як усередині приміщень, так і на вулиці. Вони отримують сигнал від основного маршрутизатора та поширюють його у своїй зоні покриття, посилюючи його.
При виборі точки доступу важливо звернути увагу на бренд. Для простоти підключення краще вибирати пристрій того самого виробника, що маршрутизатор.
Також варто враховувати режими роботи пристрою: точка доступу, міст чи ретранслятор. У режимі точки доступу пристрій приймає сигнал через кабель Ethernet і перетворює його на Wi-Fi. У режимі мосту пристрої можуть з'єднуватися з маршрутизаторами або іншими точками Wi-Fi. Ретранслятори, своєю чергою, посилюють існуючий сигнал, створюючи нову точку доступу.
Точки доступу можуть мати внутрішні або зовнішні антени – їхня кількість варіюється від однієї до шести. Чим більше антен, тим ширше покриття і стабільніший сигнал. При бездротовому підключенні до маршрутизатора бажано, щоб кількість антен на обох пристроях збігалася.
При виборі варто враховувати стандарт мережі. Наприклад, 802.11a (до 54 Мбіт/с на частоті 5 ГГц), 802.11b (до 11 Мбіт/с на 2,4 ГГц), 802.11g (до 54 Мбіт/с), 802.11n (до 600 Мбіт/с) та 802.11ac (до 6,77 Гбіт/с). Збіг стандартів маршрутизатора та точки доступу сприяє оптимальній швидкості передачі даних.
Оптимально, якщо точка доступу підтримує два частотні діапазони – 2,4 та 5 ГГц. Це дозволяє мінімізувати перешкоди та стабілізувати сигнал, що особливо важливо при підключенні великої кількості пристроїв.
При виборі точки доступу важливо звернути увагу на бренд. Для простоти підключення краще вибирати пристрій того самого виробника, що маршрутизатор.
Також варто враховувати режими роботи пристрою: точка доступу, міст чи ретранслятор. У режимі точки доступу пристрій приймає сигнал через кабель Ethernet і перетворює його на Wi-Fi. У режимі мосту пристрої можуть з'єднуватися з маршрутизаторами або іншими точками Wi-Fi. Ретранслятори, своєю чергою, посилюють існуючий сигнал, створюючи нову точку доступу.
Точки доступу можуть мати внутрішні або зовнішні антени – їхня кількість варіюється від однієї до шести. Чим більше антен, тим ширше покриття і стабільніший сигнал. При бездротовому підключенні до маршрутизатора бажано, щоб кількість антен на обох пристроях збігалася.
При виборі варто враховувати стандарт мережі. Наприклад, 802.11a (до 54 Мбіт/с на частоті 5 ГГц), 802.11b (до 11 Мбіт/с на 2,4 ГГц), 802.11g (до 54 Мбіт/с), 802.11n (до 600 Мбіт/с) та 802.11ac (до 6,77 Гбіт/с). Збіг стандартів маршрутизатора та точки доступу сприяє оптимальній швидкості передачі даних.
Оптимально, якщо точка доступу підтримує два частотні діапазони – 2,4 та 5 ГГц. Це дозволяє мінімізувати перешкоди та стабілізувати сигнал, що особливо важливо при підключенні великої кількості пристроїв.